МІЙ 8 - А КЛАС
ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
Тема досвіду
|
Формування життєтворчої особистості засобами
емпауермент-педагогіки
|
Автор
|
Якимовська Анна
Анатоліївна
|
Сфера застосування
|
Виховна робота в
загальноосвітній школі
|
Актуальність
|
Нагальною
потребою ХХІ століття стає формування такого способу життя, який був би
основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Потрібні
нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної
людини і людства в цілому. Загалом ідеться про систему цінностей, складову
культурного світобачення кожної людини і суспільства в цілому, яка не
залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у
яких би захист із збереження природи, турботу про людину, її життя і
дотримання її прав вважалися такими ж важливими, як і саме життя.
Та
шкільна виховна система нині пристосована переважно до формування знань учнів,
менше до розвитку, а ще менше до активної діяльності учня.
Виховна
тема є актуальною, адже дає можливість досягнути формування учня як людини з достатньо широким спектром
особистісно значущих позитивних цінностей; розвиненим почуттям власної
гідності, віри у свої сили; спрямованої на життєтворчість, самовиховання та
самовдосконалення; готової до творчої діяльності і моральної поведінки;
здатної довгостроково планувати власне життя. Це вільна, успішна, життєлюбна
особистість, яка веде здоровий спосіб життя, володіє високою культурою
поведінки, розвиненими творчими здібностями та талантами; ставленням до
професії як до засобу саморозвитку й самореалізації. Це людина, яка володіє
креативним, критичним, творчим мисленням, культурою спілкування,
універсальними інтелектуальними вміннями, навчальними й пізнавальними, що
сприяють успішній самоосвіті й реалізації в житті.
Пріоритетним
є ціннісне ставлення особистості до суспільства, держави, мистецтва та людей,
яке дає можливість виховати людину -
патріота, свідомого громадянина, хранителя сімейних традицій,
професіонала, гармонійну особистість, а також ціннісне ставлення особистості
до природи, яке передбачає виховання екологічної культури особистості,
виховує любов до рідного краю через любов до природи. Життя стверджує, що
люди, які навчені з дитинства розуміти природу та цінувати її, вміють потім
бачити і створювати красу в будь-якій своїй діяльності, у різних життєвих
ситуаціях, у стосунках з близькими, у взаєминах з оточуючими.
|
Наукові концепції та теорії
|
Концепції виховання виступають своєрідним орієнтиром для
розробки стратегії виховної діяльності. Тому варто звернути увагу на
реалізацію існуючих та пошук нових виховних концепцій, які б забезпечили
формування і розвиток у підростаючого покоління домінуючих та вирішальних
компетентностей для розвитку творчих здібностей та ціннісної системи людини.
Аналізуючи наукові праці зарубіжних та вітчизняних педагогів, дійшли висновку,
що формування життєтворчої особистості не мають однозначного підходу до
проблеми. Вважаємо, що організація сучасного навчально-виховного процесу
повинна базуватися на ідеях педагогіки емпауерменту.
Емпауермент (з англ. еmpowerment) – надання людині
мотивації й натхнення до дії. Емпауермент-педагогіка – це один із напрямів
гуманістичної педагогіки, яка, пропускаючи етап «знання», запрошує учнів
відразу експериментувати, діяти. Педагогічна «точка входу» учня в коло
діяльності —може бути у будь-якій ланці.
Попередник емпауермент-педагогіки Д. Колб стверджував, що
успішне навчання починається з практичного досвіду та висновків, які виникли
в результаті роздумів та міркувань. Це приводить учня до створення нової
моделі чи теорії, далі – стадія активного експерименту і подальшого
вдосконалення.
На думку сучасних українських педагогів-практиків Пометун
О.І., Пилипчатіної Л.М.,
Сущенко
І.М., які використали модель педагогіки емпауерменту в своїй діяльності, школярі отримують можливість сформувати
власний спосіб життя і систему цінностей, усвідомити, як спосіб життя кожної
людини, сім’я та колектив впливає на
діяльність людини в усіх її проявах.
Вважаємо, що недостатньо уваги приділено формуванню
компетентностей у виховній діяльності засобами дидактики емпауерменту, де найважливішими
складовими є самостимулювання і мотивування учнів до висування ними
особистісно і суспільно значущих цілей власної діяльності та їх реалізації,
надання учням свободи вибору форм і способів цієї діяльності. Саме це і стало
основним поштовхом у застосуванні емпауермент-педагогіки у виховній
діяльності з класним колективом.
|
Основна ідея
|
«Єдиний шлях, що веде до
знань – це діяльність»
Б.Шоу
Моє
завдання як класного керівника допомогти
своїм вихованцям стати соціально активними та творчими, дієвими та
відповідальними за свої дії, здатними пізнавати та саморозвиватися. Виховання
повинно бути спрямоване на різносторонню діяльність учнів.
Об'єкт
дослідження – виховання життєтворчої особистості. Предметом дослідження є
учень, що має сукупність властивостей,
отриманих у процесі наукового пізнання.
Шлях досягнення кінцевого результату складається з формування
громадян, які мислять незалежно та критично, є духовно цілісними, соціально
активними, спираються у своїх соціальних, політичних та економічних діях на
ціннісні орієнтації, принципи екологічної етики й культури, сприяють
розв’язанню наявних і попередженню нових проблем.
Досягти
кінцевого результату виховання такої особистості можливо за умов: базування виховного
процесу на принципи педагогіки емпауерменту, сприяння автоматизації засвоєних
дітьми практичних дій у різних формах активної навчально-пізнавальної
взаємодії, заохочення батьків до участі в реалізації завдань.
Кінцевий
результат передбачає позитивний ефект, що формується з суспільної користі,
віднесеної до об'єкта дослідження, конкретної користі, віднесеної до
основного предмета дослідження.
|
Технологія реалізації ідеї
|
Виховання учнів здійснюється за допомогою методологічної
основи заходів, побудованих з використанням засобів емпауермент-педагогіки, формується
принципово нова, відмінна від традиційної, модель виховання – педагогічна
модель людської діяльності.
Застосовуючи
дану технологію, виховання учнів
здійснюється через:
• створення умов для
формування впевненості у власних силах і можливостях та відповідальності за
результати виховання;
• прийняття учнями рішень щодо власного
стилю життя та їх виконання;
• забезпечення психологічного комфорту
учнів під час навчання через доступність змісту (за принципом вибору кожною
дитиною тих кроків, які вона хоче і може здійснити;
•
створення умов для появи в
учнів ентузіазму і почуття задоволення від результатів групової і
індивідуальної роботи, постійний позитивний зворотний зв'язок.
Кроки реалізації педагогіки емпауерменту можуть бути такими:
1. Опрацювання теоретичних
праць, підготовка діагностичних матеріалів.
2. Бесіди з учнями про
специфіку роботи в нових умовах, діагностування школярів.
3. Планування виховної
діяльності.
4. Організація вироблення умінь
і навичок цілепокладання в учнів, планування, рефлексії, оцінки; формування
цілісної життєтворчої особистості.
Відповідно технології реалізації емпауермент-педагогіки сьогодні класний
керівник може: змінити психологію та стиль спілкування, перебудувати методику
виховання на засадах суб'єкт-суб'єктних відносин та педагогіки
співробітництва; спонукати учня до усвідомлення проблеми; допомогти йому
зрозуміти себе; за допомогою тестів визначити цілі (мотивацію), рівень
тривожності, особливості Я-концепції, можливості і прагнення, спрямованість
особистості; заохотити школяра до конкретних кроків.
|
Форми, методи, прийоми, засоби
|
Виховний процес будуємо на засадах полісуб’єктної
взаємодії та постійного зворотного зв’язку. В реалізації педагогіки
емпауерменту у виховній діяльності застосовуємо колективно-групову і інформаційно-комунікативні
технології, метод проектів, ситуаційно-рольові ігри, інтелектуальний аукціон,
елементи тренінгу, групове дослідження, технології інтерактивного навчання.
Інтеракція у вихованні націлена на розвиток в учнів умінь
роздумувати, аналізувати, критично мислити, приймати учать у дискусії,
аргументувати думку, приймати рішення, оцінювати власні дії та можливості,
розвивати творчі ідеї.
Для формування загальнолюдських цінностей та творчих
здібностей використовуємо методи та прийоми інтерактивного навчання: дискусії
та обговорення, розв'язання проблемних питань, аналіз аргументів «за» і проти», створення
проектів, презентацій та виставок.
ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗГІДНО ПЕДАГОГІКИ ЕМПАУЕРМЕНТУ
I.
Мотиваційна діяльність (визначення мети, створення позитивного
мікроклімату, побудова позитивного мотиваційного поля).
II.
Емпауермент – педагогіка (навчальна співпраця вчителя та учня в
дієвому просторі)
III.
Рефлексійна діяльність (визначення, аналіз, усвідомлення досягнутих
результатів)
Участь вихованців буде усвідомленою та продуктивною, якщо
у процесі роботи вони знаходитимуть відповіді на такі запитання:
1. Чому це важливо
особисто для мене? (Мотивація діяльності)
2. Навіщо я
працюватиму над цією проблемою? (Мета діяльності)
3. Що я зможу
зробити, щоб розв’язати проблему проекту? (Завдання діяльності)
4. Як я це робитиму?
(Способи діяльності)
5. Що мені буде
потрібно для роботи? (Засоби діяльності)
6. Що я отримаю в
результаті? Як цей результат узгоджуватиметься з результатами інших? Якою
буде моя участь у презентації результату? (Результат діяльності)
|
Результат застосування
|
Враховуючи
особливості емпауермент-педагогіки у
виховному процесі та провівши моніторинг серед учнів, отримали наступні
результати реалізації виховної проблеми:
Ø зростання якості знань на 13%;
Ø підвищення рівня творчих здібностей вихованців на 14%;
Ø підвищення рівня вихованості, рейтингу учня на 21%;
Ø підвищення духовного та інтелектуального розвитку учнів на 11%;
Ø зростання морально-етичних та
сімейних цінностей на 8%;
Ø зросло узагальнення учнями отриманих фактів, поєднання їх із власним
життєвим досвідом і на цій підставі − висування власних ідей щодо можливих
шляхів розв’язання проблеми ;
Ø набуття молодим поколінням соціального досвіду, багатства духовної
культури народу, формування особистісних рис громадянина України.
Одним із головних результатів
моніторингу є переконання учнів класу, що виховне середовище є одним із
кращих.
|
Критерії ефективності
|
В процесі педагогічної
діагностики виховання шляхом залучення емпауермент- педагогіки у виховному процесі класу було отримано
критерії ефективності:
 учень – це творча, креативна особистість, яка
може активно застосувати свої знання у стандартних та нестандартних
ситуаціях; учень – це духовно, інтелектуально, морально розвинена особистість, що діє за поняттями
етики відносин з людьми різного віку,
віросповідань та національностей; учень – це особистість із соціальним досвідом,
сформованим на основі понять «патріотизму», «громадянського обов`язку»,
«любові до держави» тощо; учень –
це генератор ідей та мотиватор шляхів розв`язання проблем екологічного
характеру та здорового способу життя; учень – це організатор, реалізатор та відповідальний за власний
стиль життя;
учень –
це складова міцна ланка у формуванні колективу. |
Висновки
|
Будь – яка дитина має
золоте зерно душі, яке з потраплянням у родючий ґрунт виховання проростає
паростками добра, правди, гідності, гордості. Досвід засвідчив, що
впровадження технологій емпауерменту є джерелом ініціативності,
винахідливості, впевненості, творчої фантазії вихованців, що допомагає учням
з різними здібностями та задатками досягти своєї мети, довести свою
унікальність. Це, насамперед, педагогіка співпраці педагога і учня, рівна
відповідальність дорослого та дитини.
Кінцевий результат має
позитивний ефект, адже результати моніторингу діяльності учнів вказують на
підвищення рівня життєтворчості особистості кожного учня.
Особистісні практичні
напрацювання підтверджують, що використання технологій емпауерменту у
виховній роботі є перспективним, доцільним і результативним.
|
Наукові джерела
|
1. Алексюк А.М. Перспективні освітні
технології: наук.-метод. посіб./А.М. Алексюк, І.Д.Бех, Т.Ф.Демків: 2000. -
560с. (Сучасна освіта України)
2. Підготовка вчителів до викладання питань
сталого розвитку. Навчально-методичні матеріали для викладачів вищих
педагогічних навчальних закладів та системи після-дипломної педагогічної
освіти: Посібник / О.І. Пометун та ін. За ред. О.І .Пометун. – К. :
Педагогічна думка, 2015. – 120 с.
3. Довідник класного керівника в запитаннях та
відповідях /авт.-упоряд. М. Є. Канцедал, О. М. Кравцова.— Х.: Веста:
Видавництво «Ранок», 2006.— 384 с.
4. Омельченко Л.П. Настільна книга класного
керівника. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. -288с.
5. Шерокодюк О.В. Робочий зошит класного
керівника. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 96 с.
6. Уроки для сталого розвитку. Як організувати
позакласну роботу учнів основної школи. Методичний посібник для вчителів.-
К.: Видавничий дім „Освіта”, 2011.-76 с.
7. Науково-методичні журнали «Класний
керівник», «Педагогічна майстерня», «Виховна робота в школі», «Надихаємо на
дії».
Інтернет – ресурси.
|
ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
Назва виховної системи:
|
||
«Мистецтво розвитку
життєтворчої особистості»
|
||
Орієнтаційно
- цільовий компонент
|
||
У сучасному бурхливому потоці інформації та
педагогічних інновацій потрібно стежити, аби зміни призводили до
вдосконалення виховного процесу. Тому у виховній роботі використовуємо
наступні нормативно-правові документи:
· Закон України «Про освіту» та
«Про загальну середню освіту»;
· Конвенція ООН про права дитини;
· Національна доктрина розвитку
освіти;
· Основні орієнтири виховання
учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів;
· Концепція національно –
патріотичного виховання дітей та молоді;
· Педагогічна Конституція Європи;
· Постанова Кабінету Міністрів
України "Державна національна програма "Освіта" ("Україна
XXI століття")".
Під час впровадження виховних інновацій велику
роль відіграє інноваційний педагог,
який здійснює виховну діяльність за самостійно обраним напрямом, має високу
мотивацію праці та досягає результатів. А тому нами були визначені основні
цілі, завдання та етапи виховної діяльності в класному колективі.
Основна мета виховної системи: створити таку
модель життєдіяльності класу, яка забезпечить повну і закінчену підготовку
вихованців до повноцінного життя в суспільстві через розвиток їх творчих здібностей
та ціннісних ставлень; створить умови для розвитку, самоствердження,
реалізації соціальної мобільності особистості; сформує таких вихованців, які
володіють мистецтвом вчитися упродовж всього життя та спроможні до життєтворчості,
оптимістичного погляду в майбутнє, здатні до змін і нововведень у різних
галузях життєдіяльності, застосовуючи емпауермент-педагогіку.
Етапи становлення та розвитку виховної системи
емпауерменту:
® 5-7
класи – самоствердження учнів класу як самостійної одиниці в шкільному
просторі через зацікавлення власним внутрішнім світом та оцінку самого себе
як особистості та члена колективу;
® 8-9
класи – готовність учнів до життя в
суспільстві дорослих людей, моральне й соціальне становлення особистості через
формування особистісних смислів життя, самоствердження, самовизначення
та самореалізації на рівні шкільної діяльності та діяльності на міському
рівні;
® 10-11
класи - етап формування світогляду, переконань, характеру і життєвого
самовизначення, активного осмислення майбутнього, зміцнення соціальних
мотивів поведінки, прагнення зайняти гідне місце в житті як всебічно
розвиненого громадянина, реалізувати свої здібності та застосовувати їх в
усіх сферах діяльності.
Відповідно до етапів виховної системи постають
наступні завдання:
· Загальнонауковий аспект: скласти та обґрунтувати комплекс
заходів виховання, спрямованих на організацію та впровадження застосування
нововведень у виховну діяльність;
· Філософський аспект: визначити напрями діяльності;
· Психолого-педагогічний аспект: створити оптимально комфортний виховний простір для формування та
реалізації особистості учня;
· Дидактичний аспект: проаналізувати вітчизняний досвід та створити власну систему роботи.
Виховна система емпауерменту реалізується за
наступними показниками:
1.
концептуального (пріоритетом є розвиток здібностей вихованців
самостійно обирати потреби в пізнанні, які найбільше задовольнятимуть, вміння
самостійно робити вибір);
2.
управлінського (вихованням керує класний керівник, який спроможний
перевести виховну систему на
інноваційний рівень, впровадити інноваційні утворення у життєдіяльність);
3.
організаційного (класний керівник набуває рис координатора, який
зацікавлений, щоб учасники навчально-виховного процесу були успішними);
4.
освітнього (головним завданням є учити учнів учитися, розширювати
реальний досвід через максимальне залучення учнів до різноманітних сфер
навчальної та виховної діяльності.);
5.
соціального партнерства (партнерські відносини з батьками з розділеною
відповідальністю за кінцевий результат);
6.
виховного (спрямування освітнього процесу на формування духовного світу
особистості, утвердження її свідомості, розуміння добра, справедливості,
гідності, честі, національної рівності, готовності до виконання захисту
Батьківщини та територіальної цілісності України);
7.
ресурсного (цінності та творча діяльність набуваються тоді, коли учні в
процесі самостійного вирішення завдань виявляють ініціативу, винахідливість,
здатність використовувати набуті знання в ситуаціях, відмінних від тих, у
яких вони набувалися).
Клас
займає важливу роль і місце у виховному просторі нашого начального закладу,
тому що вихованці активні, творчі, ініціативні та є активними учасниками
учнівської республіки «Планета «Юність».
|
||
Гносеологічно-
аксіологічний компонент
|
||
Шляхи досягнення нашої мети вбачаємо у
запровадженні сучасної моделі виховання шляхом апробації інноваційної виховної технології емпауермент-педагогіки, яка
має пріоритетне та актуальне значення в усіх сферах діяльності учня, оскільки визначає розвиток суспільства
завтрашнього дня і зумовлюється
процесом консолідації та розвитку українського суспільства сучасними
викликами, що стоять перед Україною. На наше переконання: емпауермент-педагогіка надає широкі
можливості до самореалізації особистості.
Виховну діяльність здійснюю протягом 3 років. Основи формування базової структури ціннісних орієнтацій закладаються у
підлітковому віці. Саме в цьому
періоді індивідуального становлення особистості і перебувають мої
вихованці. Сьогодні – це учні 8–А класу. В них відбувається
критичне усвідомлення самого себе, своїх можливостей, здібностей, інтересів, балансування
"на межі" з метою самовипробування і
самоствердження, виникає
прагнення стати і відчути себе дорослим, розширити свої права, зростає потреба
в спілкуванні з однолітками. Для учнів цього віку характерний активний пошук
об'єкта для наслідування. Тому класний керівник повинен
бути для вихованця взірцем, регулятором поведінки та критерієм оцінки інших людей.
Таким чином, можна виділити наступні завдання
для реалізації емпауермент-педагогіки у виховній діяльності:
·
Забезпечити
здобуття школярами ключових компетентностей (мобільність,
конкурентоздатність, уміння інтегруватись у динамічне суспільство).
·
Виховувати
у школярів уміння включатися в систему людських взаємостосунків, творчо
мислити, адекватно та принципово
оцінювати себе та стосунки між людьми.
·
Вчити
учнів використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;
генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них
відповідальність.
·
Формувати
в учнів бережливе ставлення до свого здоров'я як найвищої цінності, вміння
будувати відносити з природою, і разом з тим творити себе самого.
·
Створювати
умови для активної соціальної дії.
Організовуючи виховний процес в класному
колективі та роботі з батьками на
засадах емпауермент-педагогіки, нами створена система виховання для класного
колективу з урахуванням результатів вивчення рівнів фізичного, соціального,
психічного та духовного розвитку учнів, яка задовольняє базові потреби
особистості вихованця в умовах школи.
Для досягнення мети, пропонуємо для учнів активну
діяльність, щоб включити кожного учня в навчально-виховний процес відповідно
до їх здібностей, побажань та можливостей. Якщо в учня є здібності до танцю,
то , на перший погляд, не варто його включати до співочої діяльності. Але цей
учень може допомагати порадами, брати участь у виборі репертуару, перебувати
у групі підтримки, організовувати тренування. Таким чином кожен учень може
зрозуміти своє призначення, роль не тільки в шкільному колективі, а й
особистому житті.
Лише чітко налагоджена виховна система створює умови для повноцінного
інтелектуального, творчого, морального становлення дитини, примноження
культури та духовності. Головна цінність такого виховання – особистість, її
креативність і творчість.
|
||
Організаційно-педагогічний
компонент
|
||
На нашу думку, виховний процес буде ефективним
лише за реалізації комплексного підходу до формування особистості школяра.
Досягти поставленої мети можна за наявності
певних педагогічних умов. Важливим є врахування психолого-педагогічних
особливостей вихованців, вироблення і формування в учнів соціальної
активності, чітких громадянських позицій, національних і загальнолюдських
цінностей. Потрібно здійснювати соціалізацію особистості через включення
школяра у різні види діяльності, виконання учнями різноманітних ролей,
використовуючи потенціал учнівського самоврядування, що дасть можливість
становлення особистості в колективі і через колектив.
Така діяльність матиме ряд переваг, адже вихованці
отримують можливість сформувати систему знань та цінностей та робиться акцент
на рішеннях учнів щодо власної поведінки та стилю життя, а не на проблемах,
які існують поза ними.
У процесі виховної
системи емпауерменту класний
керівник виступає організатором дій учнів, надихає їх, підбадьорює і скеровує
їхні зусилля. Учні самі обирають спосіб діяльності, виконують обрані дії,
обговорюють їх, приймаючи самостійні рішення. Класний керівник лише створює
умови для безпечного і ефективного процесу навчання та виховання, запрошує
взяти в ньому участь. Важливим чинником є і демонстрація класним керівником
моделей поведінки.
Саме тому для поетапного формування цінностей здійснюємо індивідуальний
та диференційований підхід, що передбачає наявність суто типових і яскраво
індивідуальних сторін особистості учнів, намагаємось підготувати людину до
самостійного життя, виховати її духовність, яка стане основою діяльності, стилем
характеру та способом життя.
|
||
Суб’єкт-суб’єктний
компонент
|
||
Діти – це нова творча генерація, особливе
покоління будівельників, що має неповторну планетарну місію. Вони мають
більший ніж ми потенціал і розуміння проблем, їхній кругозір і освіченість
будуть свідомо вищі.
Виховна робота – Всесвіт. У його центрі –
особистість дитини, що вступає у взаємодію з навколишнім світом. Цей світ
побудовано на принципах прийняття дитини як особистості, суб’єктивності,
орієнтації на загальнолюдські цінності. Така дитина крокує у великий світ і не забуває, що вона
особистість, частина суспільства, радість і благо своєї родини.
Тому важливим аспектом виховної роботи є
максимальне зниження негативного впливу соціуму на особистість учня та
використання всіх позитивних можливостей для всебічного розвитку особистості.
Суб’єктами у виховному процесі є учні класу,
класний керівник, педагогічний колектив, шкільний учнівський колектив,
батьки, психологічна служба школи, позашкільні заклади.
Особистість школяра є центральним суб’єктом у
виховній системі емпауерменту. Для розвитку кожного учня забезпечуємо активну
життєдіяльність класного співтовариства й активізацію участі класу в
життєдіяльності школи, у тому числі в заходах пізнавального, творчого,
оздоровчого характеру. Разом з учнями формуємо і
розвиваємо структуру самоврядування класу через
реалізацію проектів щодо кандидатів до певного центру. Забезпечення взаємодії
учнів із соціумом здійснюю через пропаганду здорового способу життя, участь в
учнівських конференціях.
Самій дитині увійти у самостійне життя
складно. Навчити, спрямувати, допомогти, порадити може класний керівник. Це
він – посередник між зростаючою особистістю та навколишнім світом.
Ще одним із ключових видів співпраці є взаєморозуміння з шкільним
колективом закладу шляхом активної взаємодії шкільного та класного
учнівського самоврядування. Така співпраця дає можливість учням активно
ввійти у соціум, навчає способам взаємодії із людьми різних вікових
категорій, формує комунікативність та вміння вербального висловлення думок,
почуттів та ставлень. Наприклад, учениця класу Рубан К. є кореспондентом
шкільної газети, висвітлює події, що сталися у школі та класі в шкільній та
міській газетах. Староста класу Довгань А. виконує функцію медіатора між
колективом та президентом школи. Такі взаємодії нерозривно пов’язані з
педагогами, які є керівниками даних шкільних утворень і виступають тренерами
та носіями досвіду.
Важливий напрям у виховній системі – сім’я –
перша сходинка соціалізації та самосвідомості дитини, і вона відіграє
провідну роль. Під час роботи з дитячим колективом я максимально вивчаю
сімейну ситуацію, намагаюсь зрозуміти устрій життя сім’ї кожного учня,
традиції, духовні цінності, стиль взаємин батьків і дітей. Це необхідно для
того, щоб спланувати виховну роботу з максимальною ефективністю.
Під час спілкування з батьками, дотримуюсь наступних принципів:
ü Пам’ятати, що їхні діти –
найдорожче в житті. Спробувати не образити та не принизити їхню гідність.
ü Кожна зустріч має стати для
батьків корисною та результативною. Кожні збори – озброїти їх новими знаннями
в галузі педагогіки, психології, процесу навчання.
ü Тільки в співдружності з
батьками можна досягти відчутних результатів.
Розпочинаємо роботу зі створення батьківського
самоврядування для розвитку свідомого ставлення до співпраці з батьками. Така
робота допомагає краще дізнатися про сім’ї та їхні проблеми, батькам – про
особливості виховання своїх дітей, знайти правильний підхід до дитини, а
дітям – одержати правильне орієнтування, становлення особистості. Намагаємося
використовувати різні форми роботи з
батьками: зібрання-конкурси, свята, «круглі столи», зустрічі за чашкою
чаю, дні відкритих дверей. Новою формою проведення батьківських зборів вважаємо
медіазбори (при їх підготовці збираю та узагальнюю матеріал, готую
презентацію з фотографіями, графіками, діаграмами).
Невід’ємною є робота із психологічною службою
школи. За її допомогою можна вирішити ряд проблем: конфліктні ситуації, нейтралізувати
акцентуації особистості підлітка, здійснити корекцію поведінки учнів.
Важливою ланкою виховання є залучення учня до
діяльності в позашкільних закладах. Для цього проводимо зустрічі із викладачами
та тренерами, запрошуємо учнів відвідати або самим провести майстер – класи.
Така діяльність дає змогу учням познайомитись із новими видами роботи,
заохотити до участі, познайомитись із захопленнями однокласників, згуртувати
класний колектив.
У системі роботи класного
керівника суттєву роль відіграє учнівське самоврядування, що є уособленням
демократичної атмосфери в класі. Учнівське самоврядування класу носить назву
«Нове покоління» та поділене на центри «Навчальний», «Суспільно- правовий»,
«Спортивно-оздоровчий», «Прес-центр», «Господарчо-трудовий»,
«Милосердя». На чолі кожного центру є
координатор, який керує кожним учасником центру, творчо підходить до
виконання завдань та залучає кожного учня до активної діяльності.
Таким чином, такий виховний процес сприяє формуванню у дітей почуття власної
винятковості під час пошуків і створення творчих ідей, діяльність класного
керівника в цьому процесі пов'язана з діяльністю дітей, їх настроєм і
внутрішнім станом.
|
||
Практично-діяльнісний
компонент
|
||
На нашу думку, розроблена та описана виховна
система необхідна, оскільки дозволяє спрямовувати процес особистісного
формування учнів, збагачення їх знаннями та навичками, необхідними у житті. У
вихованні не ставлю перед собою надзавдань. Роль класного керівника проста і
виражена в словах: «Любов до дітей і творчість – два крила педагога».
Як класний керівник використовую демократичний
стиль роботи, який виявляється в опорі педагога на навчальний колектив, у зацікавити
вихованців навчально-пізнавальною діяльністю, заохоченні їхньої ініціативи та
самостійності через допомогу дітям в усвідомленні власних дії, обмірковуванні
їх і передбаченні можливих наслідків.
Під час виховної діяльності виділяю «Стиль
спілкування з учнями на основі захоплення спільною творчою діяльністю», адже
дружнє спілкування - найважливіший регулятор. Це стимулятор розвитку та
плодотворності взаємин педагога з учнями. Захопленість спільною справою -
джерело дружності. Однак, дружність повинна бути педагогічно доцільною, не
суперечити загальній системі взаємин педагога з дітьми.
Основною характеристикою соціальної
компетенції класного керівника є ефективне та творче демонстрування і
використання знань і умінь у процесі формування класного колективу.
Діяльність учнівського колективу
реалізовується за алгоритмом:
аудит ® осмислення проблеми ® збір інформації щодо проблеми та існуючих способів їх розв’язання ® визначення цілей ® формування намірів та плану
дій ® реалізація плану ® перевірка результатів, оцінка ® плани на майбутнє.
Відповідно до алгоритму діяльності, були
підібрані заходи, що відповідали віковим особливостям учнів . Так у 5-7
класах була проведена робота над самоствердженням особистості та згуртуванням
класного колективу. Наприклад, під час святкування Дня толерантності учнів було
залучено до жеребкування, після якого роздавались вітальні листівки зеленого
(бажання до спілкування) та червоного (відсутність бажання у спілкуванні)
кольору. Але учні не повинні були здогадуватися про те, що класний керівник
знає про не бажання співпрацювати та спілкуватися. Створились групи за кольорами,
які у цікавій формі вітали один одного з Днем толерантності. Виконання
спільних завдань через активну взаємодію таких груп надало можливість підвищити
рівень згуртованості класу та виробити комунікативну компетенцію.
У 8-9 класах формується готовність учнів до життя в суспільстві, моральне й соціальне
становлення особистості через усвідомлення сенсу життя, самореалізація
особистості під час громадської діяльності у шкільних та міських
заходах. Одним із прикладів є провідна
участь класу у відзначенні Дня Землі. Учнями класу були виготовлені пропагандистські листівки, які
своєю інформацією переконували громаду міста у збереженні ресурсів.
Під час проведення позакласного заходу «Пиріг
енергозбереження» в учнів було сформовано активну життєву позицію, почуття
власної причетності до загальної справи, зокрема до проблем
енергоефективності школи та власної оселі. Вихованці отримали інформацію щодо
енергоефективного використання ресурсів, а потім сформували модель
енергоефективної школи та власні переконання про подолання проблеми
неефективного використання ресурсного потенціалу країни.
У 10-11 класах відбувається формування
світогляду, життєвого самовизначення, зміцнення соціальних мотивів поведінки,
реалізація здібностей та застосовування їх в усіх сферах діяльності. Для
цього доцільно проводити проектну діяльність щодо проблеми та існуючих
способів її розв'язання, визначення мети, створення плану дій, його реалізації, оцінки результатів діяльності, планування
майбутніх дій. У результаті в учнів сформується бажання жити у кращому світі,
а страх перед наслідками проблем буде відсутній.
Зміст занять сприятиме розвитку в учнів
ключових компетентностей: громадянської
– здатності виявляти громадянську позицію у різноманітних ситуаціях,
використовувати моделі поведінки, які задовольняють спільні інтереси
особистості та громади; соціальної –
здатності ефективно спілкуватись, співпрацювати в учнівському колективі та
поза школою, відповідати за результати спільної діяльності; уміння вчитися – здатності самостійно
шукати інформацію з різних джерел, проводити самостійні дослідження у сім’ї, громаді,
місті, регіоні, країні та світі в цілому, набувати індивідуального досвіду
самоорганізації, навчальної рефлексії; загальнокультурної
– здатності застосовувати методи самовиховання, які зорієнтовані на систему загальнолюдських
цінностей для реалізації моделей поведінки.
|
||
Діагностико-результативний
компонент
|
||
Фундаментом роботи з виховання та розвитку
школяра є індивідуалізація.
Використання емпауермент-педагогіки у виховній діяльності дає змогу створити модель учня, підвищити
рівень виховного впливу на особистість, що дає можливість для формування індивідуальних
виховних траєкторій, а також реалізації диференційованого підходу до учнів з
різним рівнем готовності до виховання.
Як класний керівник проводила різноманітні
позакласні та позаурочні виховні заходи:
«Чому варто сказати «так» енергоефективним лампам», «Земля – наш
спільний дім», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Як жити без конфліктів»,
«Скарб із скарбів», акції «Спасемо планету», «Добро починається з тебе»,
«Чисте подвір’я», «Ветеран живе поруч» та ін.
Для досягнення виховної мети, застосовую
інтегровані заходи в ході щоденних уроків хімії і біології. Наприклад, під
час вивчення тем по різноманітності тваринних організмів звертається увага на
екологічні аспекти взаємодії живих організмів між собою, впливи людини на
кількість тварин в біоценозах. На уроках хімії під час вивчення теми «Класи
неорганічних речовин» звертається увага на вплив шкідливих неорганічних
речовин на оболонки Землі, концентрується увага про негативні впливи речовин
на людину та живі організми.
Захоплюю вихованців туристичними подорожами. Мандруємо
краєзнавчими маршрутами до визначних місць України, відвідуємо музеї,
історичні міста: м. Вінницю, м. Львів, м. Кам’янець-Подільський, м. Золочів,
м. Хотин. Запланувала цикл заходів «Місто, в якому мені хотілося б жити».
Під час участі у творчих конкурсах, проектах намагаюсь
формувати переконання учнів. Тому в нашому класному колективі традиційними стали заходи та операції
екологічного спрямування («День Землі», «Година Землі», «Пиріг
енергозбереження», «День без мобільного телефона») та ін. Дослідницькі роботи
учнів класу є переможцями міських та обласних конкурсів: творчий звіт
екологічного загону «Паросток» в трудовій акції «Парад квітів біля школи»
посів ІІ місце (2014р.), робота «Галерея кімнатних рослин» у обласному етапі
Всеукраїнському конкурсі-огляді внутрішнього озеленення навчального закладу
посіла ІІ місце (2015 р.), фоторепортаж про екологічну роботу загону
«Паросток» в рамках обласного етапу Всеукраїнського конкурсу школярів і
учнівської молоді «Мій рідний край – моя земля» посів І місце (2015р.).
Важливе місце займає виявлення практичного
прояву особистості, який реалізуємо шляхом активної участі у раді шкільного
самоврядування, суспільно-корисній праці, благодійності. Доброчинна
діяльність полягає у допомозі людям похилого віку («Акція 5 картоплин»,
«Ветеран живе поруч»), дітям притулку «Милосердя», учасникам АТО.
Сформованість особистості учня можна
простежити через проведення соціометрії та різноманітних видів моніторингу. В
результаті вивчення міжособистісних стосунків у класі за Д. Морено, можна
зробити висновок, що виховна система дає можливість кожному учневі підвищити
власний рейтинг у класі. Результати вказують на покращення ситуації в класі.
Виховна система класу, головним натхненням
якого є класний керівник, дозволяє отримати дитячій спільноті свого обличчя.
Ініціативність, активність, живий відгук на нов
І як результат проведеної роботи маємо певні
здобутки: високий рівень сформованості учнівського колективу; за результатами
загальношкільного конкурсу учні класу отримали перемогу у конкурсі «Наш клас
- просто клас»; за результатами моніторингу рівня вихованості мають високий
рівень; є переможцями в міських та обласних олімпіадах; в інтерактивних
конкурсах; всі учні класу відвідують гуртки за інтересами та спортивні
секції.
Завжди пам’ятаємо, що кожне запитання, кожна
проблема і , головне, кожна дитина
мають власну стежину, яку ми допомагаємо роздивитись. А для пошуку правильних
шляхів користуємось досвідом спеціалістів і слухаємо своє серце, та
пам’ятаємо про нестандартність емпауермент – педагогіки, яка може додати
декілька кольорів до веселки нашого життя.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар